З початку 2022 року дітей вже вивозили заздалегідь, з так званих ЛНР та ДНР перших дітей почали вивозити з 18 лютого. Пушилін оголосив евакуацію і дітей повезли в Росію. Це було демонстративно, є багато відео в мережі. Директори сиротинців давали згоду, і це певний час було аргументом для міжнародних установ. Нібито, якщо українські директори погодились, тоді це не депортація, а евакуація, і потрібно оцінювати її законність.

Це дуже важко доводити. Але навіть якщо це евакуація, вона не може відбуватися без згоди України, а директор дитячого будинку не уповноважений давати згоду Росії на вивезення дітей. І ми це пояснювали міжнародним партнерам. Щодо кількості цих дітей, то звучали цифри 2000 і 2500, це тільки діти сироти і діти, позбавлені батьківського піклування. Але якщо подивитися на російські регіональні ЗМІ, свідчення волонтерів у пунктах тимчасового розміщення, то вивезли більше дітей, однак ми беремо цю цифру, говорячи про дітей-сиріт і дітей позбавлених батьківського піклування, які мали цей статус до широкомасштабного вторгнення. Це за даними російської сторони, і наші компетентні органи, зокрема Радниця-уповноважена Президента з прав дитини та дитячої реабілітації Дар’я Герасимчук, також цією цифрою оперують.

Але в Україні 90% дітей у таких закладах – це соціальні сироти, тобто у них є близькі родичі. Маємо дані, коли таких дітей під час евакуації відпускали по домах із цих закладів, коли дитина відмовлялася їхати в евакуацію, а йшла до мами. Важко пояснити міжнародним партнерам специфіку функціонування сиротинців в Україні. У таких дітей можуть бути батьки, які не можуть постійно піклуватися про них. Ці історії, що розповідають росіяни, ніби діти були Україні непотрібні й сиділи роками в притулку, батьки евакуювалися без них – це реальна пропаганда. 

Росіяни не мають права вивозити дітей, навіть якщо ті осиротіли

Родичі мають пріоритетне право опікуватися цими дітьми. Крім того, є діти, яких Росія осиротила в результаті активних бойових дій, і я припускаю, що таких дітей значно більше. Скільки людей померло в Маріуполі, ми не знаємо, а в них очевидно були діти і тепер ці діти стали сиротами і вивезені на територію РФ. Діти з Маріуполя для Росії і як кістка в горлі, особливо підлітки. Зараз в РФ розробляються програми саме для підлітків. Дитячий омбудсмен російської федерації Марія Львова-Бєлова почала прямо казати, що це «трудные дети». 

А річ у тому, що частина цих дітей були волонтерами в Маріуполі. Оця історія про дітей, які кричали «Слава Україні!», співали український гімн і ненавидять російського президента, ми припускаємо, що це була група дітей-підлітків з Маріуполя. Не дарма їх спішно передали у російські родини, проте деяким вдалося повернутися, перед новим роком за сприяння Уповноваженого ВРУ з прав людини Дмитра Лубінця повернувся хлопчик саме з цієї групи. І Філіп Головня, якого усиновила Марія Львова-Бєлова також із цієї групи. 

Є два випадки повернення таких дітей. Перший хлопчик, якого повернули, був без його згоди переданий у родину батюшки, де йому навіть не могли купити зимове взуття, дитина нікому не була потрібна. Другий хлопчик — 17-річний Богдан, теж був активістом у Маріуполі, дідусь йому лишив машину і вони розвозили гуманітарну допомогу по місту.

Його вивезли у московську область в санаторій «Поляни», потім передали в сім'ю російської військової, яка служила в Чечні.

Чи охоче росіяни беруть у сім’ї українських дітей?

Спочатку Путін заявляв, що стоять черги узяти «дітей з Донбасу», вони так називають усіх дітей окупованих територій. Складалися реєстри і федеральні суб’єктів заявили, що готові дітей приймати. Реєстр потенційних батьків ведеться на рівні губернатора. 

Потенційні «батьки» стоять на обліку як ресурсна сім’я, тобто така, що готова взяти дитину, зокрема з РФ. Як розповідають самі родини, спочатку їм почали приходити повідомлення із закликами: «Возьмите дитя с Донбасса», далі почали дзвонити опікунські служби. Ми бачили документи, на підставі яких передають дітей в родини, там зазначено, що це відбувається на «возмездной основе». Для російського законодавства це нонсенс, а "батькам" платять за те, що вони беруть «дітей з Донбасу». Крім значних коштів, такі прийомні батьки отримують пільги, будинки, новий транспорт. 

Тобто, це вигідна справа. За словами російських «опікунів», їм не відомо, чи хтось шукав рідних цих дітей, їх привозили в прийомну родину і вимагали оформлювати документи на них якнайшвидше. В цих історіях з усиновленнями багато брехні. Є історія, коли матері-одиначці, яка хотіла взяти одну дитину з Новосибірська, замість цього віддали хлопчика і дівчинку, українських сиріт, з вадами розвитку. А її рідний син брав участь в цій так званій СВО, а до цього в Сирії воював, відповідно можна уявити, що вона вкладе в голови цих дітей. Бачимо, що це не хаотичні дії, це державна політика з асиміляції депортованих українських дітей.

Теоретичні відомості

Електронна таблиця

Презентація